Відгуки

У клініку «Європа» я звернулася для того, щоб закодувати батька від алкоголізму. Він пив завжди, скільки я його пам’ятаю. Але в літньому віці таке захоплення дуже небезпечне. Лікуватися він не хотів, а ось на кодування погодився, можна сказати, як «експеримент». Йдучи на прийом до лікаря, у нього не було бажання кинути пити, йому було просто цікаво. Але після бесіди з фахівцем «Європи» я побачила, що він сам захотів позбутися алкоголізму. Після обстеження нам порадили вшивання блокади. Процедура займає небагато часу. Батько сказав, що було зовсім не боляче. Після кодування він не п’є вже сім місяців. Життя кардинально змінилося! Я дуже вдячна лікарям за таку роботу, і сподіваюся, що мій тато більше не повернеться до чарки.

Анна, Київ

Мій брат почав зловживати алкоголем після втрати роботи. Типова ситуація в чоловіків. На всі мої спроби вмовити його лікуватися, він посилав мене куди подалі. Одного разу я прийшла до нього і побачила його напівпритомному стані. Добре, що я заздалегідь знайшла контакти клініки «Європа», і в той момент вони були в мене із собою. Я викликала лікаря додому. Брата забрали в стаціонар. Вивели його із запою за кілька днів, а потім він сам погодився пройти лікування. Я сподіваюся, що цей крок допоможе йому змінити життя на краще і потреба в алкоголі в нього зникне.

Анастасія, Київ

У центрі наркології «Європа» ми лікували сестру від жіночого алкоголізму. Вона пережила важке розлучення з чоловіком і після цього втратила шлях у житті. Спостерігати за тим, як твоя близька людина повільно знищує себе, не було сил. Тому прийняли рішення – стаціонар і лікування. Процес лікування моєї сестри зайнятий майже три місяці. Після того, як вона повернулася додому – це була зовсім інша людина. У неї виблискували очі, і було прагнення налагодити своє життя. Тепер вона влаштувалася на роботу і навіть з’явилися стосунки з чоловіком. Я дуже рада, що звернулися ми тоді саме в «Європу», адже тут нам дійсно допомогли!

Оксана, Київ

Після 5 років заміжжя я дізналася, що мій чоловік – наркоман. Я зовсім не була знайома з цією проблемою і не знала, що робити. Але, прийняла рішення, активно шукати шляхи врятувати його. Знайшла контакти центру «Європа» і відразу ж зателефонувала. Нам довелося пройти багато труднощів: зняття ломки, детоксикацію, складний реабілітаційний період. Але в будь-якій важкій ситуації завжди поруч були лікарі, які підтримували і мотивували не тільки чоловіка, а й мене. Уже минуло півроку, як чоловік повернувся з реабілітаційного центру. Він змінився на краще. Я дуже сподіваюся, що в нас вийшло назавжди побороти наркоманію. А лікарям «Європи» хочу висловити величезну подяку за їхню витримку і працю.

Вікторія, Київ

Мені довелося пройти курс реабілітації для наркоманів у центрі «Європа». За час мого перебування в реабілітаційному центрі в Києві я був дуже задоволений ставленням до мене і умовами проживання. Завдяки виконаній роботі з лікарями центру я зміг побачити світ іншим поглядом, побачив те, на що раніше не звертав навіть уваги. Я визначив для себе цілі і впевнено почав жити з чистого аркуша. Дуже важко визнавати, що у свої 37 років, я був повністю деградованою особистістю. Але завдяки реабілітаційному центру «Європа» я сам повірив у себе!

Олег, Київська обл.

У реабілітаційному центрі «Європа» моя донька проходила реабілітацію після курсу лікування від героїнової залежності. Підсіла на наркотики в університеті, і я пізно помітила, що дочка котиться в прірву. Потрапивши на реабілітацію, вона була в глибокій депресії, але лікарі допомогли їй побачити світло в кінці тунелю. Після трьох місяців відновлювальної терапії до мене повернулася моя дитина: ніжна, ласкава, вихована дівчинка! Я шалено вдячна кожному, хто працює в клініці «Європа». Вашу працю не передати словами! Величезне Вам спасибі!

Галина Броніславівна, Київ

Мій чоловік – алкоголік із величезним стажем. Понад 15 років я боролася з цією проблемою. Зверталися ми в державні наркодиспансери і в приватні клініки, але через деякий час він все одно йшов у запій. За порадою свекрухи відвезла його в «Європу» на консультацію. Коли побачила ціни на обслуговування, то приємно здивувалася. Після консультації чоловіка госпіталізували в стаціонар, де він пробув на лікуванні місяць. Мені було приємно приходити його провідувати, адже персонал у клініці дуже привітний і завжди відповість на будь-яке запитання. Умови в стаціонарі також дуже хороші. Після лікування чоловік не п’є вже дев’ять місяців, і це для нас рекорд! Дякую лікарям за те, що врятували мою сім’ю!

Вікторія Валентинівна, Київ

Нам довелося звернутися в центр «Європа», щоб закодувати чоловіка. Лікарі після обстеження порадили застосувати метод Довженка. Для чоловіка знадобився всього один сеанс. Зараз він не п’є, вже майже півроку. Каже, що сама думка про випивку викликає огиду. Дуже задоволені роботою лікарів, відразу видно, що клініка європейського рівня!

Антоніна, Київ

За свої 40 років я лікувався від алкоголізму тричі. Востаннє я потрапив до клініки «Європа» в стані сильного алкогольного отруєння, внаслідок тривалого запою. Мене поставили на ноги за два дні. І водночас виведення із запою було для мене неболісним. Дуже сподобалося ставлення персоналу клініки. З кожним пацієнтом розмовляють на рівних, і не дають приводу засумніватися в професіоналізмі.

Віктор, Київ

Син змінився до невпізнання. Змінився зовні, сильно схуд, став якийсь дратівливий і потайливий. Потім я помітила, що зникла його приставка і ноутбук, а потім зникли і мої коштовності. Помітивши сліди від уколів, я зрозуміла – це наркотики. З величезною вірою я звернулася в клініку «Європа». Лікар приїхав до нас додому, щоб поговорити з сином і вмовити його на лікування. Я була невимовно рада, що результатом цієї бесіди було рішення сина поїхати лікуватися. Того ж дня він ліг у стаціонар наркологічного центру в Києві. Період лікування був складним для нас усіх, але ми змогли через усе пройти. Зараз він проходить реабілітацію, і я вірю, що це буде кінець моїм стражданням! Дай Бог здоров’я лікарям, які допомогли врятувати мою дитину!»

Ірина Іванівна, Київська обл.

Привіт, мене звуть Анета, мені 18 років. Я вже рік насолоджуюся життям у тверезості, і допомагаю тим, хто все ще потребує допомоги, як і я всього лише рік тому.
У мене було багато перспектив і безхмарне майбутнє, але я обрала хиткий і звивистий шлях із наркотиками та алкоголем. Мене вигнали з однієї школи в Польщі, а незабаром і з другої через моє некероване вживання і руйнівну поведінку. Я постійно тікала з дому, жила в під’їздах і кубелках, крала і доводила свою маму до глибокої депресії. Мені пощастило, і мої батьки звернулися по допомогу сюди, до реабілітаційного центру «Європа», де мені допомогли розгледіти свій потенціал і навчили жити й мислити зовсім по-новому.
Тепер у моєму житті немає місця наркотикам. Я вдячна батькам і колективу в РЦ Європа за те, що відкрили мені новий погляд на життя!

Анета

Усім привіт. Мене звуть Софія, я з Харкова. Мені 19 років і я 10-й місяць у тверезості, допомагаю хлопцям починати нове життя.
Я ніколи ні в чому не потребувала, але завжди шукала чогось більшого, ніж у мене було. Вперше я спробувала наркотики в 13 років і зрозуміла, що знайшла віддушину. За 6 років мого «двіжу» я встигла спробувати майже всі наркотики, включно з ін’єкційним вживанням. Я тижнями не бувала вдома, спала в під’їздах і на лавочках, жила на кублах, робила і продавала наркотики, і в підсумку почала божеволіти. Амфетамін і, так звана «сіль», привели мене в стан відчаю. Мої рідні не знали, що робити, і хотіли навіть віддати мене до психлікарні, але на щастя, я потрапила до РЦ «Європа» і зараз я вдячна всім, хто допомагав і вірив у мене.
Тепер у мене є надія і віра в нормальне майбутнє. Я працюю в центрі і, паралельно, вчуся. Моє життя набуває сенсу і я щаслива.

Софія

Раніше, коли я читала про алкоголіків, тільки посміхалася гидливо. Які ж це безвольні й неприємні люди. А два роки тому з моїм чоловіком сталася біда, він раптом запив. Та запив так, що втратив і роботу, і друзів. Та й сім’я в нас була вже не сім’я, а суто «приготуй, дай грошей, відчепися від мене». Перший час я намагалася вирішити проблему вмовляннями, криком, розлученням. Але все було марно. Я б пішла від нього, але шкода було дітей. І якось мені трапилася стаття в інтернеті, де колишній алкоголік розповідав, як він кинув пити, звернувшись по допомогу в наркологічний центр. У мене у свідомості відразу щось переключилося. І навіщо я стільки часу мучуся. Нехай чоловіком займуться медики. Розпитала людей, і мені порадили звернутися в реабілітаційний центр «Європа». Вмовила чоловіка сходити разом. Йому вже було все одно, і він пішов. І ось через рік я можу сказати, сходили не дарма. Лікувався він приблизно місяці чотири. І тепер зовсім не п’є. Як довго протримається? Будемо сподіватися на краще. Лікарі сказали, що все буде нормально. І я їм чомусь вірю.

Дарина, 37 років

Ніколи не писав ні листів, а тим більше не залишав відгуків в інтернеті. Але, тут особливий випадок. Хочеться сказати велике спасибі всім фахівцям реабілітаційного центру «Європа» в Києві. Якби не вони, я б у кращому випадку став інвалідом, а в гіршому, мене б уже давно не було на цьому світі. Хто я? Я колишній наркоман. І з таким стажем, що здається, народився вже із залежністю. Родичів уже майже немає, ні дітей, ні дружини. Тому після армії вирішив погуляти довше. Погуляв так, що мало не помер одного разу від передозування. Після цього вирішив зав’язати. Протримався рівно тиждень. І все покотилося далі. На себе плюнув, думав, скільки проживу, стільки й проживу. Але якось трапилася така ломка, що сам прийшов у реабілітаційний центр. Думав, відлежуся і вийду. Але, подивився, як так лікують, поговорив із такими ж, як я, людьми, і вирішив, ось він мій шанс. Лікувався довго. Півроку тільки проходив реабілітацію, ще на кілька місяців залишився на ресоціалізацію. І весь цей час зі мною були мої дорогі лікарі та уважний обслуговуючий персонал. Спасибі їм усім величезне за моє життя. Буду пам’ятати завжди.

Максим, 32 роки

Ви зустрічалися коли-небудь із токсикоманом? Ні? Ну, і, слава богу. А я жила з ним кілька років. Це був мій чоловік. А історія в нас така. Вийшла за чоловіка рано. Одразу після школи. Чоловік ровесник. Навчалися в одному класі. Був трошки хуліганським. Але саме це й приваблювало мене. Його незалежність, самостійність і вміння постояти за себе. Але, виявилося, я не все про нього знала. Він токсикоманив потроху. А як став працювати, так губився на кілька днів і приходив чумний, із сірим обличчям і божевільним поглядом. Я спочатку думала, що він пив із друзями. Але, цей специфічний запах не можна ні з чим сплутати. Постійно від нього несло якоюсь хімією. Якось пішла до його батьків і на сімейній раді вирішили відправити чоловіка до нарколога. Знайшли в Києві реабілітаційний центр «Європа». Чому саме його? Та просто назва солідна, сподобалося. Але, в підсумку, виявилося, зробили правильний вибір. Це справжній наркологічний заклад європейського рівня. Психологи так взяли чоловіка в оборот, що він одразу погодився лікуватися. Ми й не думали, що всього за кілька місяців із нього можна зробити іншу людину. Мені так здається, чоловік став навіть кращим, ніж до весілля був. Хочу подякувати всім лікарям, хто нам допомагав, і якщо у вас такі ж проблеми, то звертайтеся в центр «Європа». Це найкращий наркологічний заклад у нас в Україні.

Оксана, 24 роки

Я щодня молюся на реабілітаційний центр «Європа», що в Києві. І це не високі слова, а справжня правда. Лише рік тому я щодня думав лише про дозу наркотику. Грошей не було. Та й звідки вони в наркомана зі стажем. Хіба що вкрасти де-небудь і тут же віддати за пакетик дурі. Але, все коли-небудь закінчується. І я чекав смерті. Ставився до цього спокійно. Якщо ви знали б, що таке ломка, то зрозуміли б мене. Якось раз випадково на вулиці зустрів старого друга, з яким куралесили кілька років тому. Запропонував йому скинутися і хоча б покурити травички. А він відмовився. Сказав, що зав’язав. Я був вражений. Адже він на той час уже сидів на голці. І ось друг мені розповів, що лікувався в центрі «Європа» і тепер щасливий і не хоче жодного спільного мати зі мною і докладними мені наркоманами. Я дуже образився на друга. Але, потім вирішив, що я його не гірший і теж пішов у центр. Прийняли мене чудово. Не вмовляли, не лякали. Просто показали, як із наркоманів тут знову роблять людей. Я залишився в стаціонарі. Спочатку було дуже важко. Але спільними зусиллями вдалося переломити ситуацію. Тепер я всім своїм колишнім «друзям» цей реабілітаційний центр.

Станіслав, 28 років

Пив завжди, але в міру. У всякому разі, я так сам думав. Без спиртного не міг сісти за стіл, зустрітися з друзями. З алкоголем відзначав будь-яке свято. І якось непомітно став справжнім алкоголіком. Навіть і не скажу, в який момент життя втратив повний контроль над собою. Є пляшка, значить, життя на цей момент вдалося. Ось і всі мої бажання в той час. Якось у запої мені викликали нарколога і він поставив мені крапельницю. Лежу, дивлюся, як капають ліки і думаю, що ось так і моє життя йде з мене, по краплині. І щойно протверезів, пішов до нарколога в реабілітаційний центр «Європа». Спочатку кілька днів мені чогось капали, чистили кров, давали снодійне. Потім, коли я трохи відчув себе бадьоріше, запропонували залишитися на реабілітаційний курс. Ну, думаю я, за стіною стаціонару я точно зірвуся і зап’ю, вже краще тут залишуся. І так залишився на три місяці. Тепер мені здається, випадково залишився, і виявилося на краще. З нами, алкоголіками, працювали чудові фахівці. З ними було цікаво спілкуватися з будь-яких тем. Ми їх поважали і тому дотримувалися всіх приписів. Тепер я не п’ю. Зовсім. Хочу порадити всім, хто хоче кинути алкоголь, звертайтеся в «Європу». Це перевірений спосіб.

Олександр, 34 роки

Дякую всім, хто працював зі мною в реабілітаційному центрі «Європа». Я провів там півроку і ось уже понад два роки не вживаю наркотиків. Натрапив зараз в інтернеті на цей сайт і вирішив написати. Може хтось прочитає і вирішить звернутися по допомогу сюди. Я можу гарантовано сказати, що це дуже хороший наркологічний заклад у Києві. За той час, який я провів у ньому, я розмовляв із багатьма пацієнтами і зрозумів, що якщо хочеш повернутися до нормального життя, то не відмовляйся від жодної допомоги. Звичайно, спочатку потрібно зробити зусилля над собою і тримати нерви в кулаці. У стінах центру це зробити набагато простіше, ніж на волі, де друзі, товариші, постійні п’янки і дурь. Тут лікарі цілодобово стежать за дотриманням розпорядку дня, проходженням усіх запропонованих процедур. Але, в стінах центру ти можеш знайти себе духовно. Адже ми не тільки приймаємо ліки і займаємося з психологом. Тут багато цікавих занять. Кожен знайде собі до душі що-небудь обов’язково. Ну, ось так, поступово, я став менше думати про наркотики. А зараз намагаюся і взагалі про них не думати. Та й хіба захочеться тепер проміняти нормальне життя на наркотичний дурман. Приходьте в реабілітаційний центр або приводьте когось. Це врятує комусь життя.

Ігор, 25 років